Особливості виплати розрахункових коштів у разі звільнення

Працівник звільнився у середині місяця. Роботодавець відмовляється виплачувати розрахункові кошти, мотивуючи це тим, що кошти знаходяться на рахунку банку і знімати їх у середині місяця не вигідно. Чи правомірні такі дії роботодавця? Де, як і коли роботодавець повинен виплатити працівникові розрахункові кошти? Відповіді на ці питання надає Державна служба України з питань праці

Працівник звільнився у середині місяця. Роботодавець відмовляється виплачувати розрахункові кошти, мотивуючи це тим, що кошти знаходяться на рахунку банку і знімати їх у середині місяця не вигідно. Чи правомірні такі дії роботодавця? Де, як і коли роботодавець повинен виплатити працівникові розрахункові кошти? Відповіді на ці питання надає Державна служба України з питань праці (Держпраці).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Це зазначено у статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП).

Держпраці також наголошує, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Це зазначено у статті 22 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон).

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи (частини 4 статті 24 Закону). За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця (частина 5 статті 24 Закону).

Отже, виплата заробітної плати працівнику після його звільнення проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника — через установи банків, поштовим переказом на вказаний ним рахунок (адресу), з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

ЖУРНАЛИ ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Що потрібно знати про цивільно-правовий договір на виробництві

Чим відрізняється цивільно-правовий договір від трудового? Коли ЦПД визнають трудовим? Який штраф чекає на роботодавця за неоформлених працівників? Як розслідувати нещасний випадок із підрядником? Відповіді на ці та інші питання — далі у статті.
8557

Охорона праці під час простою підприємства

У період простою підприємство не функціонує повністю або частково, а працівники, яким оголосили простій, не виконують трудові обов’язки. Дізнайтеся детальніше про умови запровадження простою на підприємстві, порядок його оформлення та як це впливає на охорону праці.
1476

Охорона праці молодих працівників

Хто такі «молодий працівник», «молодий спеціаліст» та «молодий громадянин»? Як працевлаштувати їх правильно та без ризиків? Які особливі вимоги до охорони праці молодих співробітників? Відповіді – у статті.
2883

Протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці

Результат перевірки знань з питань охорони праці працівників, яких допускають до виконання робіт з підвищеною небезпекою, та робіт, де є потреба у професійному доборі, оформлюють протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Встигніть скачати чинний документ.
37481

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді