Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці затверджено постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13 (далі — Порядок). Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів затверджено наказом МОЗ СРСР від 04.11.1987 № 4430-87 (далі — Перелік).
Відповідно до вимог Порядку:
- роботодавець має право самостійно вирішувати питання, пов’язані з безплатною видачею працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів (основою для прийняття відповідних рішень є зазначений вище Перелік);
- молоко видається в обсязі 0,5 л за зміну, незалежно від її тривалості, у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених у зазначеному вище Переліку;
- забороняється виплачувати грошову компенсацію замість видачі молока, видавати молоко за одну чи кілька змін наперед, за минулі зміни, видавати молоко додому, заміняти іншими товарами та продуктами (крім рівноцінних — кефіру, кислого молока, мацоні).
Віднесення робіт до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці та визначення права на пільги і компенсації працівникам за роботу в цих умовах залежить від результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон), роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працiвниковi пiльги i компенсацiї, не передбаченi законодавством.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, крім безплатного забезпечення молоком та іншими рівноцінними харчовими продуктами, мають право на:
- оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
- скорочення тривалості робочого часу;
- додаткову оплачувану відпустку;
- пільгову пенсію;
- оплату праці у підвищеному розмірі.
