Відповідь
Відповідно до положень п. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс) існує перелік завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту (далі – ЦЗ):
- забезпечення виконання заходів у галузі ЦЗ на об’єктах підприємств;
- забезпечення своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
- інформування про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у випадку аварії;
- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуації щодо працівників та майна підприємства;
- створення об’єктових формувань ЦЗ згідно з вимогами цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх роботи матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;
- створення диспетчерських служб необхідних для забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
- оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підприємства, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;
- проведення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;
- декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
- розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;
- проведення об’єктових тренувань і навчань з питань ЦЗ;
- забезпечення аварійно-рятувального обслуговування підприємства;
- здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
- забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктах, сил цивільного захисту — для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд ЦЗ;
- здійснення обліку захисних споруд ЦЗ, які перебувають на балансі (утриманні);
- дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;
- створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки;
- розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;
- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює держнагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;
- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;
- здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
- своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів ЦЗ про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території;
- виконання інших завдань і заходів у сфері ЦЗ, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
28 квітня відзначають День охорони праці в Україні. Щоб організовано провести День охорони праці 2025, підготуйте наказ про проведення заходів. У статті наводимо зразок такого наказу.
Чим відрізняється цивільно-правовий договір від трудового? Коли ЦПД визнають трудовим? Який штраф чекає на роботодавця за неоформлених працівників? Як розслідувати нещасний випадок із підрядником? Відповіді на ці та інші питання — далі у статті.
У період простою підприємство не функціонує повністю або частково, а працівники, яким оголосили простій, не виконують трудові обов’язки. Дізнайтеся детальніше про умови запровадження простою на підприємстві, порядок його оформлення та як це впливає на охорону праці.
Хто такі «молодий працівник», «молодий спеціаліст» та «молодий громадянин»? Як працевлаштувати їх правильно та без ризиків? Які особливі вимоги до охорони праці молодих співробітників? Відповіді – у статті.
Результат перевірки знань з питань охорони праці працівників, яких допускають до виконання робіт з підвищеною небезпекою, та робіт, де є потреба у професійному доборі, оформлюють протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Встигніть скачати чинний документ.