На думку Вищого адміністративного суду України (ухвала ВАСУ від 16.10.2014 № К/800/18893/14), щомісячні страхові виплати працівнику, потерпілому від нещасного випадку на виробництві, мають нараховуватися та виплачуватися в розмірі, встановленому статтею 1197 Цивільного кодексу України (ЦК) до змін обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
За змістом статті 1197 ЦК, розмір втраченого фізособою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку, що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності — загальної працездатності. Якщо середньомісячний заробіток потерпілого є меншим від 5 розмірів мінімальної зарплати, розмір втраченого заробітку обчислюється виходячи з 5 розмірів мінімальної зарплати.
Фонд при виплаті відшкодування керувався статтею 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105: розраховував суму щомісячної страхової виплати відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.
Але пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення ЦК як такі, що набрали чинності пізніше.
